- скінчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до скінчити 1). || скі́нчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
скінчений
Смотреть что такое "скінчений" в других словарях:
викінчений — 1 дієприкметник від: викінчити викінчений 2 прикметник досконалий … Орфографічний словник української мови
нескінчений — прикметник незакінчений … Орфографічний словник української мови
нескінчений — а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений … Український тлумачний словник
нескінчений — [неиск’і/нчеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і (незакінчений) … Орфоепічний словник української мови
докінчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
закінчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
кінчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
колінчений — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови
невикінчений — прикметник … Орфографічний словник української мови
недокінчений — прикметник … Орфографічний словник української мови
незакінчений — прикметник … Орфографічний словник української мови
